Чому досвід у різних людей розгортається інакше

Одна й та сама подія в різних людях не створює однакового внутрішнього руху. Зовні це може виглядати як схожий досвід: розрив, близькість, відмова, невизначеність або інтенсивний контакт. Але всередині психіки він розгортається по-різному.

Це відбувається тому, що досвід не накладається на «порожню систему». Він завжди входить у вже сформовану внутрішню структуру — з її попередніми незавершеними циклами, тілесною чутливістю, історією прив’язаностей і способом витримувати напругу.

Те, що для однієї психіки стає коротким епізодом, для іншої може стати довготривалим внутрішнім процесом. Різниця не в події, а в тому, чи торкається вона вже існуючої незавершеності.

Якщо всередині є відкриті цикли, новий досвід легко в них вплітається і продовжує їх. Тоді подія не завершується сама собою — вона стає частиною вже запущеного руху.

Якщо ж внутрішні цикли більш завершені, досвід не знаходить точки зачеплення. Він проходить через систему як епізод і не створює довготривалого внутрішнього сліду.

Тому одна й та сама ситуація може:

— залишити глибокий слід і повторюватися у внутрішніх сценах

— або майже не затриматися і стати просто пам’яттю

Це не про силу емоцій і не про значущість події. Це про внутрішню готовність психіки утримувати незавершене.

І саме тому досвід у різних людей ніколи не розгортається однаково — бо він завжди входить у різну внутрішню систему незавершеностей.